Чемпіонат України серед аматорів (КФК) 1955 рік. І зона  
                       
  Команда Місто 1 2 3 4 5 6 7 8 І В Н П МЗ МП РМ О
  1 "Машинобудівник" Київ   3:0 3:1 2:0 2:0 7:0 3:0 5:2 14 13 0 1 41 6 35 26
  2 "Шахтар" Одеса 0:2   2:0 5:4 1:0 2:1 +:- 4:0 14 9 3 2 25 16 9 21
"Колгоспник" в сезоні   3 "Колгоспник" Полтава 3:1 0:2   1:1 2:0 2:0 0:0 6:0 14 8 2 4 25 13 12 18
Календар   4 "Динамо" Житомир 0:4 2:2 1:2   3:0 0:1 2:2 2:1 14 4 4 6 21 27 -6 12
Валовик   5 "Буревісник" Вінниця 0:3 2:2 1:3 1:1   1:1 2:2 1:1 14 2 6 6 14 21 -7 10
Пенальті   6 команда міста Чернігів 0:3 1:3 0:3 0:2 1:1   2:1 1:0 14 3 3 8 10 30 -20 9
Арбітри 7 "Урожай" Рівне 0:2 0:1 0:1 1:2 1:3 4:1   1:1 14 2 4 8 14 21 -7 8
Протоколи 8 "Динамо" Хмельницький 0:3 1:1 2:1 5:1 0:2 1:1 1:2   14 2 4 8 15 31 -16 8
  Примітки: 112 43 26 43 165 165 0
  До червня команди "Буревісник" Вінниця та "Урожай" Рівне носили назви "Труд" та "Динамо" відповідно
  Матч "Шахтар" Одеса - "Урожай" Рівне не відбувся через неявку команди "Урожай"
 
Чемпіонат України серед аматорів (КФК) 1955 рік. Фінал  
  м. Київ. 16-29 жовтня 1955 р.
  Команда Місто 1 2 3 4 5 6 7 8 І В Н П МЗ МП РМ О
Назад 1 "Спартак" Станіслав   2:1 1:0 2:2 2:0 2:0 5:1 5:2 7 6 1 0 19 6 13 13
Обговорити 2 "Спартак" Херсон     1:0 7:1 4:2 1:1 5:1 4:2 7 5 1 1 23 9 14 11
На головну 3 "Торпедо" Кіровоград       2:3 3:0 1:0 1:0 4:4 7 3 2 2 11 8 3 8
  4 "Буревісник" Мукачеве         1:1 4:3 3:3 3:2 7 2 4 1 16 20 -4 8
  5 "Хімік" Дніпродзержинськ           1:1 4:2 3:2 7 2 2 3 11 15 -4 6
  6 "Машинобудівник" Київ             2:2 3:3 7 0 4 3 10 14 -4 4
  7 "Локомотив" Артемівськ               2:0 7 1 2 4 11 20 -9 4
  8 "Колгоспник" Полтава                 7 0 2 5 15 24 -9 2
  56 19 18 19 116 116 0
  Про всі помилки прошу повідомляти або в гостьовій книзі, або писати мені на e-mail: fcvp@email.ua
 
 
  Подпись: У першій половині 50-х років у Полтаві та області на провідні футбольні позиції виходить "Локомотив". Залізничники у цей час неодноразово вигравали чемпіонат та Кубок Полтавщини. Відзначились залізничники і на республіканській арені. Так, у 1952 та 1954 роках "Локомотив" був фіналістом першості України серед КФК (правда, у фіналах особливих лаврів команда не знаходила, посівши, відповідно, восьме та п'яте місця), а в 1953 році полтавці дійшли і до фіналу Кубка України, де поступилися кіровоградському "Торпедо" (теперішній "Зірці") - 1:3. Це були величезні успіхи для Полтави. Ще ніколи полтавські команди не досягали подібних вершин. Однак і болільникам, і партійним керівникам міста та області хотілось чогось більшого. А саме - такої команди, яка б змогла брати участь у чемпіонаті СРСР, себто, висловлюючись сучасною термінологією, мати професійний клуб (команду майстрів). Таке бажання все більше посилювалося ще й тому, що кожного року українські команди всіма правдами і неправдами набували статусу команди майстрів і не без успіхів виступали в союзній першості. Чим гірше була Полтава від інших міст? Та не все так просто...
Звичайно, подібною командою, яка б виступала на першість Союзу, міг стати "Локомотив". Однак, залізничники, по суті, були заводською командою, яка представляла виключно ПТРЗ і жила, переважно, за його рахунок. Та й товариство "Локомотив" в Союзі не було на провідних ролях, обмежуючи себе розіграшами першості тієї чи іншої залізниці. Куди більшу вагу у місті мали товариства "Спартак", "Динамо", "Авангард" та навіть "Більшовик" чи "Харчовик". Немаловажний фактор - спортивна база. Стадіон "Локомотив" міг вмістити, як, до речі, і зараз, аудиторію у 3-5 тисяч (хоча на деякі матчі сюди приходило і по 15-20 тисяч). Головний стадіон міста - "Урожай" (тепер це "Ворскла") був відкритий 2 травня 1951 року (хоча на цьому місті й до війни був маленький стадіончик) на кошти спорттовариства "Урожай". Що цікаво, однойменна команда - власниця стадіону, навіть не брала участі у першості області, а в міських змаганнях пасла задніх. Ще одне. "Локомотив", хоча й користувався увагою болільників (це й не дивно, адже тут виступали практично всі кращі гравці міста), однак потрібною увагою з боку міських чиновників залізничники не могли похвалитися.
На той час уже існувало добровільне сільське спортивне товариство "Колгоспник", яке утворилося згідно Постанови Ради Міністрів СРСР від 19 липня 1950 року, Постанови Ради Міністрів України від 19 серпня 1950 року та виконкому обласної ради депутатів трудящих та бюро обкому КПУ від 26 серпня 1950 року. В цих постановах говорилося про об'єднання всіх колгоспних колективів в єдине спортивне товариство "Колгоспник".
Восени 1954 року містом поповзли чутки про формування в Полтаві нової команди на базі ДСТ "Колгоспник". Ініціаторами її створення були тодішній перший секретар обкому КПУ Михайло Стахурський та голова обласного комітету з фізичної культури та спорту Олександр Кобушко (свого часу, в довоєнні та післявоєнні роки, він виступав за полтавські команди "Динамо" та "Спартак"). І справді, чутки виявилися небезпідставними.
21 грудня 1954 року Рада Міністрів УРСР, Центральний Комітет КПУ видали Постанову про часткову зміну Постанови № 2561 від 19 серпня 1950 року. Згідно з нею, в кожній області повинні бути створені облради ДСТ "Колгоспник" (раніше всі колективи підпорядковувалися місцевим комітетам та Укрраді ДСТ). Таким чином в обласному центрі було створено футбольну команду "Колгоспник". За рішенням партійних органів майбутня команда повинна була мати в своїх рядах вже відомих футболістів. З цією метою Кобушко, в пошуках гравців, об'їздив мало не весь СРСР. Усіх запрошених гравців ретельно переглядало обласне партійне керівництво. Тільки за його згоди той чи інший футболіст міг залишитися в новій команді.
Пізньої осені 1954 року новостворена команда почала тренуватися. На той час до складу "Колгоспника" входили: Матюхін, Пішко, Пельчарський, Горват, Шалито, Волков, Іванов та інші. З полтавців були тільки Оскома та Станіслав Басюк. Взагалі селекційна політика керівництва "Колгоспника" була направлена на запрошення футболістів з Москви та Закарпаття. Першим тренером став добре відомий полтавцям Костянтин Скрипченко - в недалекому минулому воротар донецького "Шахтаря" та київського "Динамо". Саме з його ім'ям пов'язані всі вищезгадані перемоги "Локомотива", який він тоді очолював. Начальником команди став, Олександр Кобушко. Називаючи всіх тих, хто причетний до заснування команди, не можна не згадати і Петра Безносенка, на той час заступника голови Укрради ДСТ "Колгоспник". Завдяки йому на початку 1955 року до Полтави приїхав Анатолій Зубрицький, який продовжив разом зі Скрипченком "ліпити" з приїжджих гравців КОМАНДУ. Недарма Безносенка називають "хрещеним батьком" "Колгоспника". Для становлення і утвердження команди він зробив багато.
У перших числах 1955 року, нарешті була юридично оформлена облрада ДСТ "Колгоспник". 5 січня розпорядженням № 4 виконавчий комітет Полтавської обласної ради депутатів трудящих утворив обласну раду добровільного сільського спортивного товариства "Колгоспник". Підписав цей документ заступник голови виконкому Снігуренко. Це розпорядження, по суті, і є днем народження "Колгоспника".
У березні, комітет з фізичної культури та спорту включив "Колгоспник" до числа учасників чемпіонату України серед КФК. Полтавці потрапили до 1 зони, де разом з ними виступали такі відомі команди, як "Машинобудівник" (Київ) - одна з найтитулованіших команд республіки - чемпіон та володар Кубка України 1954 року, а також команди Хмельницького, Чернігова, Одеси, Житомира та Рівного. З поміж усіх 6 зон полтавці потрапили до однієї з найсильніших.
Сезон 1955 року в аматорській лізі розпочався доволі пізно - 2 травня. Тому полтавцям усю весну доводилося проводити товариські матчі та брати участь в одноденних бліц-турнірах. І ось, нарешті, 2 травня 1955 року - перший офіційний матч. Того дня на полтавському стадіоні "Урожай" "Колгоспник" приймав команду "Шахтар" (Одеса).
Перший млинець виявився глевким. Чи то було велике бажання зіграти якнайкраще, чи то сказався брак досвіду, але як би там не було - першу гру полтавці програли з рахунком 0:2, пропустивши в кожному таймі по м'ячу. Однак глядачам, які зібралися цього святкового вечора, нова команда сподобалася. Наступний матч "Колгоспник" провів 8 травня в Хмельницькому і знову програв -1:2 (на жаль і досі не відомий автор першого офіційного гола команди) місцевому "Динамо". Тільки в наступному матчі, 15 травня, полтавці вперше святкували перемогу, неремігши вінницький "Труд" - 2:0. Отримавши смак перемоги, "Колгоспник" видав після цього чудову п'ятиматчеву переможну серію.
25 травня "Колгоспник" виграв свій перший трофей - Кубок Полтави, перегравши у фіналі своїх головних конкурентів - "Локомотив" з рахунком 2:1, причому перемога прийшла тільки в додатковий час.
На початку червня "Колгоспник", як володар Кубка Полтави, взяв участь у розіграші Кубка України. Подолавши два кола, полтавці спіткнулися в чвертьфіналі. Торпедівцям Сум вони програли - 0:2. Однак можна вважати, що перша спроба виявилася вдалою, адже "Колгоспник" увійшов до 8 кращих кубкових команд республіки. Непогано полтавці завершили і перше коло чемпіонату, перегравши в останньому матчі вдома лідера зони - "Машинобудівник" (Київ) - 3:1 (до речі, кияни програли тільки один раз у зональному турнірі, і саме полтавцям). "Колгоспник" з 10 очками посідав 3 місце. Продовживши збирати перемоги в свій кошик, полтавці стали кращою командою України товариства "Колгоспник". На фінальних змаганнях, які, до речі, проходили в Полтаві в липні, господарі не програли жодного матчу, звівши одну гру внічию. Таким чином, ця перемога, автоматично, не зважаючи на виступ у зональній першості України вивела "Колгоспник" у фінал. Хоча й без цієї привілеї, полтавці мали непогані шанси посісти перше місце в зоні, про що свідчив матч з киянами у першому колі. Однак друге коло "Колгоспник" провів значно гірше за перше. Можливо через те, що фінальна перепустка була вже в кишені, а можливо й тому, що суперники почали ставитися більш зважено до набираючої авторитету команди.
Фінал першості України проходив у Києві з 16 по 29 жовтня. До фіналу потрапили справді всі найсильніші команди. Для болільників "Колгоспника" фінальний турнір приніс лише розчарування. Зігравши тільки двічі внічию з "Машинобудівником" (Київ) та кіровоградським "Торпедо", команда в підсумку посіла останнє 8 місце. Однак, якщо зважити на всі здобутки року, можна вважати, що дебютний сезон полтавцям цілком вдався. Не кожній команді в перший же рік свого існування вдавалося виграти Кубок міста, стати кращою командою республіки свого товариства та потрапити до фіналу кращих аматорських команд України. "Колгоспнику" це вдалося!

"Колгоспник"-1955:
Воротарі: Станіслав Басюк, Степан Котора, Володимир Лізенко.
Захисники: Юрій Нікітін, Степан Горват, Андрій Виборнов, Анатолій Хижняк, В. Михайловський.
Півзахисники: Борис Шалито, Михайло Презнанський, Петро Бойко, Олександр Муравйов, Аладар (Алік) Пельчарський, Андрій Андрєєв.
Нападники: Євген Іванов, Олександр Матюхін, Ігор Єнкал, Іван Прасол, Віктор Руських, Сергій Кондор. Тренери: Анатолій Зубрицький (Костянтин Скрипченко - до березня).
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Некомерційний проєкт від Sasa. Використання матеріалів сайту з дозволу автора
Hosted by uCoz